ГаÏ шумлять...



Категории Павло Тичина ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Гаï шумлять — Я слухаю. Хмарки бiжать — Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душi моïй так весело. Гей, дзвiн гуде — Iздалеку. Думки пряде — Над нивами. Над нивами-приливами. Купаючи мене, мов ластiвку. Я йду, iду — Зворушений. Когось все жду — Спiваючи. Спiваючи-кохаючи Пiд тихий шепiт трав голублячий. Щось мрiє гай — Над рiчкою. Ген неба край — Як золото. Мов золото — поколото, Горить-тремтить рiка, як музика. Коментар Надзвичайно поетична картина природи змальована у вiршi П. Тичини Гаï шумлять.... Твiр сповнений свiтла, радостi, повноти життя. Лiричний герой сприймає навколишнє як подарунок природи — шум гаïв, хмарки в небi, гудiння дзвону, коливання достигаючих нив, шепiт трав. I на завершення — завжди вражаюча картина сонця, що заходить над рiкою, залишаючи на водi золоту дорiжку та своï вiдблиски. Нiби розколовся навпiл сонячний диск — одна частинка у небi, друга — на тихiй гладiнi води. Це сонячне золото заповнює душу, спонукає до творення добра та краси.

Метки Гаï шумлять, ПАВЛО ТИЧИНА, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
ГаÏ шумлять...